Укрексімбанк наголошує на неприпустимості виведення Іллічівського порту та олійно-жирового комбінату із застави НБУ та державного банку за безцінь

15/11/2021

16 листопада 2021 року Великою Палатою Верховного Суду розглядатиметься справа № 910/6939/20 за позовом ТОВ «ФК «Скай» до АТ «Дельта Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України, треті особи – ТОВ «Дебтекс Україна», АТ «Укрексімбанк», щодо правомірності продажу потужностей олійно-жирових комбінатів та інфраструктури порту в Одеській області. Вирішення правових питань цієї справи має ключове значення для недопущення маніпуляцій під час продажу заставного майна банкрутів, а також забезпечення повернення коштів кредиторам збанкрутілих банків та задоволення їх вимог.

У березні 2019 року ФГВФО провів аукціон з продажу пулу активів неплатоспроможного «Дельта Банку», що перебували у заставі НБУ й Укрексімбанку. Переможцем торгів стала ТОВ «ФК «СКАЙ», запропонувавши у ході конкурентної боротьби найвищу ціну у 906,2 млн грн. Однак угоду з переможцем не було підписано, оскільки через кілька днів після аукціону була оприлюднена заборона Окружного адміністративного суду м. Києва на продаж цього лоту, датована днем до проведення торгів. Причому рішення ухвалено за позовом компанії, яка взагалі не брала участі в торгах (деталі цих маніпуляцій – за посиланням). А вже за 4 місяці, у червні 2019 р., «ФК «СКАЙ» знову перемагає в торгах з продажу цього лоту, однак тепер уже – з ціною всього у 182,5 млн грн і за наявності всього одного конкурента, який, фактично, не боровся за лот.

Ці події вказують на методичні намагання окремих гравців ринку позбавити інших претендентів можливості боротись за актив. Тому після ухвалення рішення НБУ про скасування погодження реалізації згаданого пулу активів Фонд скасував результати торгів, а сплачені «переможцем» 182 452 527,76 грн були йому повернуті у повному обсязі у липні 2019 р.

Натомість Господарський суд м. Києва та Північний апеляційний господарський суд скасовують вказані рішення Фонду та НБУ та визнають укладеним договір між ТОВ «ФК «СКАЙ» і ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» про відступлення прав вимоги, хоча кошти за лот на цей час залишаються у покупця. Ці судові рішення створили ситуацію, за якої ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» позбавлено можливості скерувати кошти від продажу активу на розрахунки з кредиторами, оскільки фактично закріплюють реалізацію активів «без оплати».

Причому позов, за яким були ухвалені ці рішення, був поданий ТОВ «ФК «СКАЙ» майже через рік після того, як було скасовано результати торгів. Тобто, інші потенційні покупці з кінця травня 2020 року не виявляли бажання змагатися в таких умовах, вочевидь, розуміючи, що ризикують після перемоги на аукціоні та сплати коштів залишитися без коштів та без активу (якщо суд стане на сторону ТОВ «ФК «СКАЙ»).

Член Правління АТ «Укрексімбанк» Дмитро Каплюк: «Постанова Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 р. у цій справі фактично позбавляє зразу три державні інституції: Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та власне АТ «Укрексімбанк» можливості повернути практично мільярд кредитних коштів.

Суддями Північного апеляційного господарського суду було свідомо проігноровано ряд клопотань представника АТ «Укрексімбанк» та прийнято рішення в межах одного судового засідання, що свідчить про упереджене ставлення судової колегії та поверхневе дослідження нею доводів, зазначених в апеляційній скарзі банку.

Такі рішення судів першої та апеляційної інстанції дали зелене світло для ТОВ «ФК «СКАЙ» та зобов'язують ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» укласти договір, за яким фінансова компанія набуває право вимоги за кредитними договорами та дебіторською заборгованістю на суму 4,8 млрд грн, всього лише за 182 млн грн, що в 26 разів менше від загального розміру прав вимог.

АТ «Укрексімбанк» продовжить захист порушених інтересів у цій справі всіма способами аж до повного задоволення своїх законних претензій.

Покладаємо великі сподівання, що правова позиція Верховного Суду забезпечить дотримання інтересів вкладників та інших кредиторів неплатоспроможних банків, ефективне використання передбаченого законодавством правового інструментарію під час продажу заставного майна, збереження базових гарантій заставного кредитора, а також сприятиме зміцненню банківської системи».