21/06/2023
13 червня 2023 року, за ініціативи профільного фінансового видання «Фінансовий Клуб», відбувся круглий стіл на тему: «NPL в державних банках: особливості роботи під час війни». Топменеджмент державних Укрексімбанку та Ощадбанку, а також Фонду гарантування вкладів обговорили проблемні питання роботи з NPL з представниками Міністерства економіки України, Офісом Генерального Прокурора та ДП «СЕТАМ». Ключовою стала дискусія щодо пошуку інструментів, які унеможливлять недобросовісних позичальників використовувати наявні прогалини у законодавстві для ухиляння від повернення боргів.
У зустрічі взяли участь член правління Укрексімбанку Дмитро Каплюк, заступник голови правління Ощадбанку Арсен Мілютін, заступниця директора-розпорядника ФГВФО Ольга Білай, заступник міністра економіки України Олексій Соболев, генеральний директор ДП «СЕТАМ» Олександр Мамро та експерт із захисту прав людини в умовах бойових дій, Офісу Генерального прокурора Емір Абдуллаєв.
На сьогодні, за словами банкірів, проблемні портфелі держбанків досить значні.
«Історично так склалося, що проблемні портфелі держбанків достатньо великі», — заявив член правління Укрексімбанку Дмитро Каплюк.
За його словами, перша причина — це курсова різниця.
«Багато кредитування надавалося в іноземній валюті, тож реалізувалися курсові різниці. Друга причина — політична складова кредитів, що надавалися до 2014 року. Велика частина тих кейсів пов’язана із політичними фігурами. Третя причина — це законодавчі прогалини в регулюванні процедур банкрутства», — зазначив Дмитро Каплюк.
Як повідомив заступник голови Ощадбанку Арсен Мілютін, до початку вторгнення росії державний Ощад планував скоротити портфель проблемних кредитів, але він, навпаки, зріс.
«В цілому наш портфель NPL зростає. До початку війни ми мали позитивні очікування щодо його зниження. Ми починали 2022 рік із рівнем 33 %. Планували знизити його до 20 % рівень NPL в банку до кінця року, але наразі маємо вже 50 %. Тобто йде суттєве зростання», — заявив Арсен Мілютін.
За словами заступниці директора-розпорядника ФГВФО Ольги Білай, через високий рівень NPL та втрату платоспроможності Фонд гарантування вкладів фізичних осіб із початку повномасштабного вторгнення росії одержав в управління 6 банків, більшу частина кредитного портфелю становили кредити юридичних осіб.
«Два банки на другий день війни перейшли під управління Фонду — це дочірні банки російських державних банків. Вони перейшли відразу в ліквідацію. І ще чотири українських банки отримав Фонд, але причини неплатоспроможності банків були різні. У цілому це портфель NPL більш ніж 130 млрд грн. І переважно це кредити юридичним особам — 115 млрд грн», — зазначила Ольга Білай.
За її словами, ситуація з боржниками дуже різна.
«Через високий рівень NPL банки, власне, і стали неплатоспроможними. Боржники не виконували зобов’язання і банки не мали змоги розрахуватися з кредиторами та вкладниками», — сказала вона.
Білай пояснила, що ситуацію з NPL складно стандартизувати. «Є кредити, які не обслуговуються свідомо й боржники надалі продовжують експлуатувати ідею того, що «всім погано, в економіці все погано, війна в країні, тому ми не можемо платити». А є боржники, які незважаючи на обставини, виконують у меншому обсязі платежі, але вони бажають реструктуризуватися і знайти шлях до врегулювання», — зазначила Ольга Білай.
За словами банкірів, робота з NPL ніколи не була настільки складною, як у 2022 році.
«Ми бачимо покращення в цьому році (2023 рік — ред.) у портфелі NPL. Ми маємо I квартал приблизно 500 млн грн погашень. Якщо так далі буде йти, то ми в цьому році погашення збільшимо вдвічі», — зазначив Арсен Мілютін.
Член правління Укрексімбанку Дмитро Каплюк каже, що в Ексімі ситуація подібна до ситуації в Ощадбанку щодо розміру портфеля, з яким банк заходив у війну, так і за розміром «рекавері».
«Цікаво, що коли першу половину 2022 року не працювали суди, не працювали виконавці, то збільшилася доля «рекавері» від добровільних інструментів — реструктуризацій. І наразі це лишається значним шматком у глобальній роботі із проблемними кредитами», — сказав Дмитро Каплюк.
На думку Арсена Мілютіна, у 2023 році бізнес більш-менш відновлюється, але проблем залишається багато.
Банкіри переконані, що низький рівень повернення боргів в Україні був одним із чинників, які перешкоджали інвестиціям в Україну ще до початку повномасштабної війни. Недосконале регулювання процедур банкрутства дає змогу боржникам роками ухилятися від виконання своїх зобов’язань перед кредиторами.
Очікувалося, що Кодекс про банкрутство 2019 року виправить цю ситуацію. Однак, незважаючи на численні зміни до Кодексу, він не виправдав очікувань, оскільки старі прогалини не усунуті, а нові — продовжують виникати під час його застосування українськими судами.
Як наслідок, процедура банкрутства нині є неефективною та дуже тривалою. До того ж, недобросовісні боржники вже знайшли способи обійти прозорість та конкурентність аукціонів у процедурах банкрутства, скориставшись певною недосконалістю норм Кодексу та Порядку організації проведення аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство.
За словами Дмитра Каплюка, сьогодні банкрутства складають орієнтовно 80 % проблемного портфеля Укрексімбанку.
«У нас 80 % портфеля — це процедура банкрутства. На жаль, це не процедура захисту кредиторів, а процедура, яка дає можливість боржнику уникнути виконання зобов’язань», — заявив Дмитро Каплюк.
За його словами, в Укрексіму є кредити, які понад 10 років у процедурі банкрутства.
Другою проблемою, на думку Каплюка, — відсутність чіткої регламентації дій арбітражних керуючих, недосконалість норм щодо контролю та відповідальності суду та ліквідаторів за дотриманням строків в банкрутстві, неефективність процедури дисциплінарної відповідальності арбітражних керуючих, що здійснюється комісією при Мін’юсті, яка, на жаль, не захищає інтереси кредиторів.
«До війни банк робив понад 20 звернень до дисциплінарної комісії. Завжди отримували відписки. Відповідно арбітражні керуючі не бояться діяти проти банків», — зазначив Каплюк.
На думку банкіра, уже виявлені недоліки й у системі реалізації активів за процедурою банкрутства.
«Виявляється, що боржники або компанії, пов’язані із ними, можуть просто зривати торги. Попри законодавчу заборону, вже після оголошення аукціону організовується накладення арешту на майно банкрута. Потім одна чи декілька компаній реєструються на аукціоні з максимально завищеними ставками, які не дозволяють реальним покупцям стати переможцем.
Процедура аукціонів «Prozorro.Продажі» не дає змоги придбати лот іншим учасникам у разі не сплати попереднім учасником запропонованої ним ціни. До того ж щоб не втратити гарантійний внесок організовується арешт на лот, а сам гарантійний внесок чомусь незалежно від його значного розміру розміщується не на рахунках Prozorro, а на рахунках майданчиків. З огляду на значний розмір, гостро постає питання, по-перше, відповідальності майданчика в разі виведення гарантійного внеску й оголошення самобанкрутства. По-друге, наявні питання до репутації та перевірки окремих майданчиків, директори яких були задіяні в схемах незаконних аукціонів раніше", - пояснив член правління Укрексімбанку Дмитро Каплюк.
За його словами, вищезазначену ситуацію потрібно змінити. На сьогодні Кодекс із процедур банкрутства й регламент Prozorro мають деякі обмеження, які не дозволяють банкам бути максимально ефективними.
У СЕТАМі кажуть, що активно судяться у випадках спотворення процедури недбалими покупцями. «Суди можуть накласти арешт на гарантійний внесок і в СЕТАМ. Але в СЕТАМ є опція, що ми супроводжуємо в судах такі процеси, і доволі успішно. Інколи вони «підвисають». Але ми супроводжуємо такі процеси та, у принципі, ми їх виграємо», — сказав генеральний директор ДП СЕТАМ Олександр Мамро.
Довідково:
В умовах повномасштабної війни в банківській системі зростає обсяг проблемних кредитів. Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі станом на 1 травня становила 39,3 % порівнюючи з 38,8 % на 1 квітня. Обсяг непрацюючих кредитів у квітні збільшився на 1,2 млрд грн, загальний обсяг кредитного портфеля — зменшився на 11,1 млрд грн. До повномасштабного вторгнення росії в Україну частка непрацюючих кредитів в українських банках скорочувалася з 2018 року (з 55 % до 27 % станом на 1 березня 2022 року), а кредитний портфель зростав.
